Гарлан Еллісон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Еллісон.
Гарлан Еллісон
англ. Harlan Ellison
Гарлан Еллісон у прес-клубі (1986)
Ім'я при народженніГарлан Джей Еллісон
ПсевдонімКордвайнер Берд (англ. Cordwainer Bird), Налра Нозіль (англ. Nalrah Nosille), Слей Гарсон (англ. Sley Harson), Пол Мерчент (англ. Paul Merchant)
Народився27 травня 1934(1934-05-27)
Клівленд, Огайо, США
Помер28 червня 2018(2018-06-28) (84 роки)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
·зупинка серця
ГромадянствоСША США
Національністьєврей
Діяльністьписьменник, редактор, сценарист
Сфера роботилітературний твір у жанрі фентезі[1], наукова фантастика[1], телесценарійd[1] і науково-фантастична літератураd[1]
Alma materУніверситет штату Огайо
Мова творіванглійська
Роки активностіз 1949
Напрямокфантастика
Magnum opusDangerous Visionsd, A Boy and His Dogd, Я не маю рота, але мушу кричати, «Покайся, Арлекіне!» скрикнув Цокотун, Again, Dangerous Visionsd, The Last Dangerous Visionsd, Life Hutchd і Harlan Ellison's Watchingd
ЧленствоГільдія сценаристів Америки, західd[2]
Конфесіяатеїзм і єврейський атеїзмd
У шлюбі зLory Patrickd[3], Lori Horwitzd[3], Susan Ellisond[3][4], невідомо і невідомо
Премії«Г'юґо» (1966, 1968, 1969, 1972, 1974, 1975, 1976, 1978, 1986), «Неб'юла» (1966, 1970, 1978, 2006, 2011), «Локус» (1971, 1973, 1974, 1975, 1976, 1978, 1979, 1983, 1985, 1986, 1989, 1994, 1998), «Юпітер» (1974, 1978), Всесвітня премія фентезі (1989, 1993), Британська премія наукової фантастики (1978), Британська премія фентезі (1979), Мілфорда (1986), ім. Брема Стокера (1987, 1998, 1993, 1995, 1999), Премія читачів Азімова (1988), Міжнародна премія фантастики жахів (1994), читацька премія журналу «Deathrealm» (1996), «Ай-Кон» (1997), Нагорода імені Рея Бредбері (2001), Премія «Прометей» (2015)
Сайт: Офіційний вебсайт «Ellison Webderland»
CMNS: Гарлан Еллісон у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Га́рлан Е́ллісон (англ. Harlan Jay Ellison, 27 травня 1934 — 28 червня 2018) — американський письменник-фантаст. Користується славою найбільш продуктивного автора короткої прози і найбільш титулованого впродовж свого великого літературного життя. Лауреат премії «Гросмейстер фантастики» за заслуги перед жанром (2006).

Написав або упорядкував 75 книг, створив понад 1700 оповідань та повістей, есе, статей і газетних дописів, 24 телесценарії, 12 кіносценаріїв[6][7].

Отримав багато нагород у галузі фантастики[8].

На честь Гарлана Еллісона названо астероїд 10177 Еллісон.

Помер уві сні 28 червня 2018 року у своїй резиденції в Лос-Анджелесі[9].

Нагороди[8]

[ред. | ред. код]

«Г'юґо»

  • «„Покайся, Арлекіне!“ — скрикнув Цокотун» — найкраще коротке оповідання, 1966
  • «Я не маю рота, але мушу кричати» — найкраще коротке оповідання, 1968
  • «Зоряний шлях: Місто на межі вічності» — найкращий сценарій, 1968
  • «Небезпечні видіння» — спеціальна нагорода, 1968
  • «Звір, що кричить про кохання у центрі світу» — найкраще коротке оповідання, 1969
  • «Перевага антологізації: знову Небезпечні видіння» — спеціальна нагорода, 1972
  • «Мертвоптах» — найкраща повість, 1974
  • «Дрейф неподалік острівців Лангерганза» — найкраща повість, 1975
  • «Хлопець і його пес» — найкращий сценарій, 1976
  • «Джефті — вже п'ять» — найкраще коротке оповідання, 1978
  • «Паладін втраченого часу» — найкраща повість, 1986

«Неб'юла»

  • «„Кайся Арлекіне!“, сказав Годинникар» — коротке оповідання, 1966
  • «Хлопець і його пес» — найкращий роман, 1970
  • «Джефті — вже п'ять» — коротке оповідання, 1978
  • Нагорода видатному майстрові, 2006
  • «Як цікаво — крихітна людина» — коротке оповідання, 2011

«Локус»

  • «Місцевість між» — найкраще коротке оповідання, 1970
  • «Василіск» — найкраще коротке оповідання, 1973
  • «Знову Небезпечні видіння» — найкраща авторська антологія (стара)
  • «Мертвоптах» — найкращий короткий фантастичний твір, 1974
  • «Дрейф неподалік острівців Лангерганза» — найкраща повість, 1975
  • «Кроатон» — найкраще коротке оповідання, 1976
  • «Джеффті п'ять років» — найкраще коротке оповідання, 1978
  • «Коли вслухаюся в печальний хід годинника хвилиною нічною…» — найкраще коротке оповідання, 1979
  • «Джин, не переслідувач» — найкраща повість, 1983
  • «Вступ (безсонні ночі в прокрустовому ложі)» — найкращий нефантастичний твір/довідник, 1985
  • «Паладін втраченого часу» — найкраща повість, 1986
  • «На східний полюс з Вірджилом Оддумом» — найкраще коротке оповідання, 1986
  • «Медея. Світ Гарлана» — найкраща антологія, 1986
  • «Сон потрібен для спання» — найкраща повість, 1989
  • «Примара» — найкраще коротке оповідання, 1989
  • «Зла цукерка» — найкраще збірка, 1989
  • «Мефістофель в оніксі» — найкращий роман, 1994
  • «Прослизання» — найкраща збірка, 1998

«Британська премія наукової фантастики»

  • «Історії мертвоптаха» — найкращий короткий фантастичний твір, 1978

«Британська премія фентезі»

  • «Джеффті п'ять років» — найкраще коротке оповідання, 1979

«Премія імені Брема Стокера»

  • «Суть Еллісона» — найвища нагорода у збиранні фантастики, 1987
  • Огляд Гарлана Еллісона — найвища нагорода у нефантастичній творчості, 1989
  • «Мефістофель в оніксі» — найвища нагорода в жанрі роману, 1993
  • «Теревені з Анубісом» — найвища нагорода в жанрі короткої фантастики, 1995
  • За життєвий творчий внесок, 1995
  • «Я не маю рота, але маю кричати» — найвища нагорода у галузі інших ЗМІ, 1999

«Премія читачів журналу «Наукова фантастика Азімова»

«Всесвітня премія фентезі»

  • «Зла цукерка» — найкраща збірка, 1989
  • За життєвий творчий внесок, 1993

«Міжнародна премія фантастики жахів»

  • Нагорода живій легенді, 1995

Читацька премія журналу «Deathrealm»

  • «Теревені з Анубісом» — найкращий короткий фантастичний твір, 1996

«Нагорода імені Рея Бредбері»

  • «2000X», 2001

Премія «Прометей»

  • «„Кайся Арлекіне!“, сказав Годинникар» — нагорода зали слави, 2015

Відгуки ЗМІ

[ред. | ред. код]

Вашингтон Пост: «один з найкращих живих американських авторів коротких оповідань»[6].

Лос-Анджелес Таймс: «давно слід назвати Гарлана Еллісона Льюїсом Керролом двадцятого століття»[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ https://directories.wga.org/member/db0dea76-5fc8-40cd-8563-ccddb3c3cd75
  3. ↑ а б в Holland S. Harlan Ellison obituary — 2018.
  4. ↑ Sandomir R. Harlan Ellison Dies at 84; Prolific, Irascible (Science) Fiction Writer — 2018.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ а б в Справжня біографія на особистому сайті [Архівовано 6 березня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
  7. ↑ Harlan Ellison: where to start reading
  8. ↑ а б Список нагород [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  9. ↑ Harlan Ellison (1934—2018) Locus. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 29 червня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гарлан Еллісон
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гарлан Еллісон
Ернест Хемінгуей Це незавершена стаття про письменника або письменницю США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гарлан_Еллісон&oldid=42433675